Чути вибухи, дзвін кононад, Не журися матусю за мною. Я свободи своєї солдат, Повоюю я трішки з бідою. Приспів Я тобі напишу із окопу, Всі новини тобі розкажу, П’ю малесеньку чашку окропу В перемозі до тебе прийду. У гніздечку щебечуть птахи, А поряд іде страшний бій. Б’ються хлопці без будь […]
Воєнна лірика
Глянь в мої очі, що ти там побачеш? Не можеш подивитись, чом ж ти плачеш? В моїх очах туман, холодні зливи, Вогонь, і грім, війна нас всіх скосила! В моїх очах земля , чорніше ночі. Там дим, і постріл, крик простий дівочий! В моїх очах, там кров і гільзи впали! […]
Ти не мріяв про шлях героїв, Не просився на шпальти ЗМІ. Та не зміг не стати до зброї, Бо зректися мене не зміг. Ти ніколи не вмів брехати: Знав, наскільки гидка брехня. Хоч би мальвами коло хати Не розквітло таке знання. Бути щирим — до болю просто. Бути […]
Пам’яті подружжя ветеранів Любові Марківни та Федора Харлампійовича Моргуненків Вдивляюся навколо мимоволі У миті урочистої весни Й шукаю хоч би десь на видноколі Усмішку між бузок такий рясний. Уперше я крізь сльози так шукаю: Ні голосу не чую, ні порад, Уперше їх із Травнем не вітаю – […]
Холодні роси, хмарне небо, Брехня, потік холодних гріз! Війна на Сході, наше пекло! Сльози дружин і матерів. Червоні хвилі ніби кров’ю, Залили тіло, землю, сон! А ми чекаємо з любов’ю , Зниклих очей безмежний дон….. Ті фото ніби скатертина, Гортаєм кожен день як рік. А в нього в серці, лиш […]
На колінах мати плакала до Бога – Поверни ти сина, бо важка тривога. Поверни ти віру, бо змита сльозами. Як же важко жити в світі з ворогами. Руки постаріли, очі наче попіл. Як же я змарніла, сину синьоокий. Мені хоч хвилинку, щоб ти повернувся, Увійшов до хати вголос відгукнувся. Плаче […]