И я уже спокойна И все не так уж страшно И жизнью я довольна Забуду день вчерашний Забуду я ненастье Забуду страх и горе И будет снова счастье Такая наша доля.
Воєнна лірика
168 posts
Не знаю отчего Душа рыдает, плачет Сострижено чело Не может быть иначе Не знаю почему Судьба так поступила И почему ему Она теперь уныла За что теперь за что Себя уничтожаю И в жизни все не то Что делать я не знаю И неизвестность снова Меня до тла сжигает Не […]
Своім очам не вірить мама – Синок заходить на поріг… Вона молилася ночами І вишивала оберіг, Щоб син іі живим- здоровим Прийшов з проклятоі війни, Брініли сльози в кожнім слові І снилися тривожні сни… Та серце рвалось на шматочки, Як телефон його мовчав… Для неі всі були синочки, Хто там, […]
Авторська пісня Ми собі лежимо під ромашками, Найщасливіші із бійців, Я з Дніпра, командир наш з-під Жашкова, А механік-водій з Чернівців. І не снилось нам, не гадали ми, І не чули, бодай навіть дзвін, Що домова є між генералами Ворогуючих різних сторін! Поле в липні гуде, наче пасіка, Галасують пташки […]
Вуличний музика Вуличний музика. Серце рветься дико. Тишу розбиває пісня голосна. Наче розбудили, наче розвернули, І душа занила, капнула сльоза. Пісня про солдата ллється, наче магма. Не спиняють крики шуми від авто. Не спиняють очі, повні що сльозами, Пісня про солдата і жахи АТО. Вуличний музика – свідок всього дійства. […]
Потяга меч розколе ябко пусте перону, заки стовчем до крові чола і постоли. Зійде – мов Бог із фрески – тихий, густобородий. Килим черлений з ружі хто б йому постелив? Все у хрестах та маках наші тіла парадні. Стоншим себе до ниті – в полі, під марш. А він мідну […]
Давно вже журавлі полинули у вир І ранок слід залишив на просторі Живемо ми, з надією на мир Хоча не відчуваємо вже болі. Боротися ми будемо до краю Де вічність й світле майбуття Хоча пітьма чекає нас, я знаю Назад немає, друже, вороття. Буть сильним і відважним ти Борись за […]
Ми бачимо коли ридають трави, Бо їхні сльози видно у росі, Ридають завойовані держави, Я думаю на світі плачуть всі, Ви знаєте, коли ридає море, Тоді, як в шторм гойдає кораблі, Напевно найгрізніше плачуть гори, Спускаючи лавину до землі, Ридають люди, бідні і багаті, Одним сльозам лише нема ціни, Десь […]
***Героям..Небесній Сотні присвячується.. ..чому наші??.. -бо вони найкращі.. ..Бог вказав на обраних.. не плач.. ..це Небесна наша охорона.. ..[синку любий..ти мене пробач].. ..що не був я поряд в час пекельний.. ..що безглузді долі діячі.. ..волею тієї ж..синку..долі.. вмить життя забрали уночі.. ..синку вибач..що не вберегли.. ..ваші долі від сумного часу.. […]
..пам’яті загиблих воїнів за долю.. за майбутнє Ураїни.. ..а їм би ще жити і жити.. ..а їх уже поряд нема.. ..а їм би діток втішати.. ..та вдома чекають дарма.. ..вони були кращі з найкращих.. ..вони.. – [обривається зміст].. ..і серце рве душу сльозами.. ..туманом вкривається міст.. ..спливають\як в черзі\картинки.. ..життя […]
..закипають сльози на очах.. ..подих давить попелом.. так гірко.. ..ще учора вітер колихав колоски..а зараз лихо.. лихо.. ..дотик до зчонілої землі.. ..що тримає колоски зчорнілі.. ..нене..нене..чорнії жнива.. ..роблять вороги оскаженілі.. ..ви ж сорочки рвали на собі.. ..в груди били..що всі люди браття.. ..що ж ви робите на неньці..на землі.. ..вам у слід лунають лиш прокляття.. ..нене […]
..тяжіє подих..спогади сумні.. ..сьогодні день такий..всі згадують минуле.. ..а хто..скажіть..його на мить забув??.. ..літа неначе миті промайнули.. ..нас вчили пам’ятати дні війни..історію..а хто її писав??.. ..ми знали те..що дозволяли знати.. ..лиш свідки всьому Бог та небеса.. ..і як було всю правду в них спитати?? ..а час минав..історія писалась.. ..і розкривалися […]
Вночі і вдень чекає... на сина свого мати. Одні думки́ тривожні й не йде до неї сон. Хто ж ці придумав війни? Хотілось їй спитати. Чому мовчить уперто мобільний телефон? Якби ж то мала крила! Якби ж могла літати! Полинула б до нього крізь пекло і вогонь! І по́при перешкоди […]
ВІЙНА Кривавая бордова тінь, Нещадності густий туман. Задимлена небесна височінь, А плач дітей байдужий ворогам. І посеред жахливих сновидінь Розноситься страждання по світам Та постріли все линуть в далечінь, Вбиваючи душевний, мирний стан. Дзвенислава […]
Плаче мати сивочола Та ніхто не чує , Поховала вона сина , Що давно воює…. Прилетів до хати голуб З звісткою у дзьобі : “Прощавайте,мамо рідна, Все в вас буде добре ! Буду я у снах до вас В гості заглядати , Щоб дізнатися,як ви , Як сестра і братик?” […]
Відпусти мене, мамо, на небо, Так судилось,рідненька,пробач, Буде важко тобі вже без мене , Не рви серця,лебідко,не плач… Я зостанусь для тебе героєм , Хоч у сні я до тебе прийду, Пригорну тебе,ненько,до себе, Розповім,як тебе я рідненька люблю… Пам’ятай:ти для мене найкраща, Як би важко тобі не було… В […]
Они прошли не легкий путь войны Без них надежды нету на победу Связисты лучшие защитники страны Дадут возможность провести беседу Приказ дойдет от штаба до окопа Солдат, сержант услышит командира Боится враг теперь йти на Укропа Не подведем страну и честь мундира Под выстрелы врага идут вперед они Дать связь […]
Він написав їй першого листа. В нім висловив слова і почуття. Він розповів буденність своїх мук. Він так хотів торкнутись її рук. Її відчути ніжний серця стук. Вдихнути запах рідної землі Можливо він загине на війні? Закривши очі злине в небеса. І не напише іншого листа. Вона лиш головою похитала […]