Если бы можно сделать что хочешь, Послать все куда подальше не думая, Прожить жизнь как душа просит, Останавливает, совесть благоразумная.
Daily Archives: 17.08.2021
11 posts
Я до тебе, сонце, простягну долоні – Ти мене зігрієш, як свою дитину. Я тобі подяку у віршах промовлю… Словом вишиваю рідну Україну! Я з тобою, пташко, разом заспіваю На світанку сизім пісню солов’їну Мовою любові – кращої не знаю!.. Словом вишиваю рідну Україну! Я вас, синьоокі і […]
Я до тебе, сонце, простягну долоні – Ти мене зігрієш, як свою дитину. Я тобі подяку у віршах промовлю… Словом вишиваю рідну Україну! Я з тобою, пташко, разом заспіваю На світанку сизім пісню солов’їну Мовою любові – кращої не знаю!.. Словом вишиваю рідну Україну! Я вас, синьоокі і […]
З ЧУЖИНИ Повернусь додому я на рваних крилах, Упаду в обійми рідної землі, Упаду безсила… І омию пилом Усі рани серця, хворі мозолі… Залікую врази – ті, що в іншім краї Роз’їдали душу сумом, як черв’як. Залікую сонцем – тим, що зігріває, Запашним повітрям, наче мед на смак! […]
Зірки палали в небі над рікою, Нечутно так спустилась літня ніч. Засяяв місяць – душу заспокоїв… Я з ним зостанусь знову віч-на-віч. Серпневий свіжий вітер колихає У полі трави, хвилі на воді. Шумить ріка – лісам вона співає, Притихли враз дерева в дрімоті. А я не сплю, а я дивлюсь […]
. . ЩАСЛИВА ДОЛЕНЬКА МАРІЙКИ . .Гарно і велично сходило вранішнє сонце. Яскраві сонячні промені ледь пробивалися через густе гілля дерев, зігріваючи Землю – матінку. Аж ген – далеко за обрієм, виднілося як світає. Так БОЖЕСТВЕННО, незбагненно, прекрасно! Світає… . .Ще відчувався приємний […]
Україна рідна мати Тут батьки і моя хата Тут вдягаю вишиванку Зустрічаю я світанки Край Карпатський дорогий Наче рідний батько мій Верби тут і Калина Живе уся моя Родина Хатина цвітом обтулилась Коли на світ я народилась Ліщина тут з вітром гомонить Струмок тече й тихо дзвенить Люблю свою я […]
Україна рідна мати Красу її не описати Річки, поля, гори й діброва Азбука і перше слово Їду хоч я й на чужину Неньку свою не покину Адже тут моя родина Читай зверху до низу…моя Перлина❤️
Я сегодня получила телеграмму – Весь в ажуре пожелтевший лист. Отправитель: вычурная Дама И (её любовь) Саксофонист. Блюзом опускается прохлада Обнимает ветер за плечо, Небо дарит миги звездопада… Вдруг Сентябрь целует горячо! Неожиданно. А впрочем, так бывает… Лето отступает. И листвой Телеграммы кружатся, летают… И струится дымка над рекой…
Чи чули ви мелодію грози? В ній голос грому, блискавиці спалах І дві дощу краплини – дві сльози, Що на обличчя ненароком впали. Прислухайтесь, як вітерець-скрипаль Смичком пройдеться по прозорих струнах. І лине музика у синю-синю даль, Чарує серце, мов солодкий трунок. 1984 р.
На день народження подрузі (гуцульська поетеса Оксана Йонаш- Тодер) У гора́х ся загубило село Костилівка – то́му “цять” ся народи́ла ро́ків Тодер Ксеня! Знає добре українську тай російську тоже – но гуцульсьу (материнську!) забы́ти не гоже! Йсю “ізюминку” хоснує*, нив вірші ціфрує** – а пак СТОВЧИКом в ТАЙСТРИНКУ*** файно насторцує**** […]