Осінній ранок ще такий ласкавий,
Здіймає в небо всю красу вітрил.
Рожевий обрій з ароматом кави
Мов ковдрою, укритий небосхил.
Прийдешнє завтра, ось воно в долонях
Жовтневий подих тих чарівних мрій.
Із кавою в руках на підвіконні
Відчую позитив нових подій.
Холодне сонце, але ж гріє душу,
Світанком знов заллє пітьму кімнат.
Я тишу ту ранкову не порушу,
Лише вдихну жовтневий аромат.
6 коментарів “З ароматом кави”
Ласкавий жовтень, як на долонях.Гарно!
Дякую)
Поетично, щиро, барвисто. Є певна асоціація з картиною прозорими акварельними кольорами. Образи вишукані та пластичні. Майстерне та розкуте володіння словом. Є світ людської Душі, яка прагне до Краси та Гармонії. Вражений
Щиро дякую, Валерій!
Дуже гарний вірш!
Дуже пейзажно, щиро, проникливо. Все ж таки Осінь варта нашого кохання!