Закрутилось вселенське коло:
День за днем десь за обрій закручує…
Вже налитий хлібами колос
Розпростерся стернею колючою…
В клунях, повних дарів-врожаїв,
Сплять серпи у блаженному спокої…
Насолодою з уст стікає…
Перший мед, що п’янить, обволокує…
Вже налиті нектаром гронця
Ранньостиглої крові Христової…
Біле тіло зцілує сонце,
Мов послання на нім занотовує…
Завмиратимуть дні-пророки…
Різнобарв’ями та амальгамами…
Хтось невиправдано жорстокий,
Руки-листя вкриватиме шрамами…
Сльози зронить земля за літом…
Дистанційно-коронно-дозованим…
З верхогір’я зведе трембіта
Нездійсненні бажання та спомини…
Не спинити вселенське коло –
Закружляє витками, спіралями…
Як проснеться майбутній колос…
Знову рушимо ми за граалями…
☀️Fonata☀️