Тернистые дороги не для нас… Мы — пленники диванного безделья, нам важен личной прочности запас, себя не любим разве что с похмелья… Купаемся в цитатах мудрецов, в объятиях любимых пустозвонства, в болоте непонятных, умных слов, в тумане философского пижонства… Всё знаем мы: кого и кто бомбил, согласно новостному сериалу, и кто у нас в правительстве дебил, кого отправить следует в опалу… …Честны мы, незапятнанны, просты, и ручки наши белые чисты…
Я хотів доторкнутись до мармуру словом, До ніжних відтінків, півтонів, цезур, До рук, що спросоння в повітрі з’являлись, Спровадивши місяць за горизонт, […]
Жовтими нарцисами березень прощався, Брата-квітня зустрічав білими також, Хоч ще морозець бере невеличкий зрання, Не бояться аніскільки квітоньки його. Бо стійкі та […]
Конвалія, квітка тендітна,Розквітла й заманює в пастку,П’янким ароматом без вітру,Створила спокусливу казку. Нестримний танок у кохання,З палким поцілунком солодким,А поряд глузує омана,Світилу […]