Цей літній день облизаний емаллю
Пам’яті,
Пустим сервізом, де пустими
Чашками,
Я випив день упавши в ночі
Креденса,
Заплутавшись в його чотирикутниках.
Шукаючи по закамарках
Ніжності,
В простелених газетних
Просторах,
Намацував шрифти в тілесних
Літерах,
І літери складалися в слова,
Що в літній день облизаний емаллю
Одним ковтком я спорожнив до дна:
«СЕНСАЦІЯ! ВОНА МЕНЕ НЕ ЛЮБИТЬ!»
Це все, що випив і добув з шухляд,
Прості слова, типографічний р|яд.
Думок на тему “ЦЕЙ ЛІТНІЙ ДЕНЬ ОБЛИЗАНИЙ ЕМАЛЛЮ”
Гарна назва, дуже