Невже це осінь стукає у двері
Невже це осінь стукає у двері,
Малює листя залюбки
І залишає на папері
Нові слова, нові рядки?
Невже ця пані загадкова
Розкриє давній нам секрет:
Краса чарує всіх довкола,
Бо в кожному живе поет.
Поглянь: багряні кольори
У розмаїтті почуттів!
Не зупиняйся і твори,
Сплітай вінок осінніх слів.
Чарує, сліпить і голубить
Ця золота осіння мить.
Хто казку дивну цю не любить?
Вона у серці буде жить.