Везли ми діток: свято Миколая.
Була вистава у районнім центрі.
В клопотах, сказати як,не знаю,
Потрапила в щасливі я моменти.
Мій «Миколайчик» в гурті із прохожих
Вручив дарунок і мені, і сину…
Він на маму був мою так схожий…
Що з любов’ю дбає про дитину.
Скоро 30, сину – 10 скоро.
Як дитина вірила я в чудо,
Хочу Миколайчику я знову
Обіцяти, що слухняна буду…
Ці моменти в душу западають,
Ти для мами все таки дитина,
Хай дорослі й діти пам’ятають –
Вірить в чудо – головна святиня!
Думок на тему “Мій «Миколайчик»”
“Ти для мами все таки дитина…” Бажаю вірити в чудо завжди!)