Чомусь пропала та жага польоту,
І хочеться всі двері вмить закрити –
Щоб завтра не піти знов на роботу,
А просто вдома трохи відпочити.

Я думаю – всьому виною осінь,
І ті дощі, що слабкість навівають,
Вона пробачення щороку в мене просить,
І звісно, я завжди її прощаю.