«Життя іде і все без коректур»…. | Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Наступила ніч… Знову ніч… І знову спогади… «Життя іде і все без коректур»… А як же хочеться змін…Як же хочеться «відредагувати» життя…
Повернути нічого не можливо. Це так Бог вирішив. Хто знає, як би було, якщо був би дозвіл змінити фрагменти…. Можливо, не було б моїх чарівних, особливих і ніким не замінних доньок, веселих, цікавих, не по роках розумних і щирих онуків, цього вже рідного запаху любистку в саду…
Хто знає, як би повернуло життя… А життя іде «і все без коректур»… Лише нічні спогади про ніжне минуле, про зіркові вечори, про дим із незабутнього вогнища минулого…
Не передати словами, як я люблю все, що мене оточує. Втома в очах – це лише відображення життєвих буднів, та в душі завжди віра в майбутнє дітей і онуків, щира радість за найменші досягнення. Щастя.
Наступила ніч. Знову ніч. І знову чашка кави стає вірним другом. Чорний шоколад – заспокоює образи буднів. Та, оглянувшись я розумію – у мене є те, чого багатьом бракує – любов. Любов до Батьківщини, до своїх дітей, онуків, до оточуючої природи, краси. «Життя іде і все без коректур»? Ми самі ковалі свого щастя. Головне – вміння бачити його навколо нас.