Тепер я буду вести себе як стерво
Як остання жінка на цій землі
Невимушено, в стані <мертво>
Полишу на спомин звичні звички свої
Я не любитиму тих, хто не любить
Навіть тих, хто кохає, до біса зішлю
Мені набридло писати про губи
Про твої, які в кожен вірш тулю
Я спатиму з вами і зранку кидати
Забирати речі і йти без вас
Типове стерво без точної дати
Та не буду до вас озиватись на раз
До дурнів, як завжди, ставляться теж так
Зіпсовані жінки, як квіти без води
Я дам вам дізнатись, весь смак
І більше ніколи не повернусь сюди
2 коментарі “Стерво”
Актуальний для сьогодення вірш, враховуючи те, щось останнім часом забагато стерв розвелося
класно