Для голосування необхідно авторизуватись
okНе забуду я ніколи
Першу вчительку свою,
Як вела мене до школи
Взяв за рученьку малу.
Та вона мені, як мама:
Рідна, мила й дорога.
Це ж вона мене навчала
Пізнавати світ й життя.
І за це я дуже вдячна
Й не забуду я повік
Свою вчительку прекрасну,
Й школи рідної поріг.
Авторка поетичної збірки "Світанок", володарка номінації «Наймолодша авторка виданої друком збірки поезій в різних жанрах» Національного Реєстру Рекордів України
У сяйві вечірньому мов би прозорий Над містом цей храм височить. Милуюсь красою твоєю, Соборе, Злились в ній і вічність і мить. […]
. . – УКРАЇНА! “ГОЛОС КРАЇНИ”! – . . І МОЛДАВАНИН, ЯКИЙ ГАРНО […]
На небі зіронька сіяє, Новину гарну сповіщає: Спаситель, Бог наш народився, З Марії Діви воплотився. В дорогу пастушки рушають, В хвалі голівоньки […]
Мені тебе не вистача. І в білі дні, і в ночі темні, і в рухах хворого плеча, і в світлі променів таємних… […]
6 коментарів “Перша вчителька”
дуже гарний вірш
Гарне присвячення👍
Промовиста поезія
Молодець!
Гарний вірш ♡
Гарний вірш