Для голосування необхідно авторизуватись

Без категорії

Перша вчителька

автор |Опубліковано |6 Коментарів

Не забуду я ніколи

Першу вчительку свою,

Як вела мене до школи

Взяв за рученьку малу.

 

Та вона мені, як мама:

Рідна, мила й дорога.

Це ж вона мене навчала

Пізнавати світ й життя.

 

І за це я дуже вдячна

Й не забуду я повік

Свою вчительку прекрасну,

Й школи рідної поріг.

20

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

Juliananiroda

72

Авторка поетичної збірки "Світанок", володарка номінації «Наймолодша авторка виданої друком збірки поезій в різних жанрах» Національного Реєстру Рекордів України

Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 12-09-2020

Бронзове перо

Достижение получено 03.02.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Покер со смертью

Давай, сыграй со мною в покер. – Сказала Смерть мне перед сном, – Ну что молчишь? Рискни шутливый джокер! – Твердила все […]

1
Опубліковано

ПРОСНІТЬСЯ ЛЮДОНЬКИ ПРОСНІТЬСЯ

3 Коментарі

Не йметься людоньки, не йметься, бракує віри — чорт сміється. Сміється чорт, ой як сміється, з вельможних вуст отрута ллється. Ламають нас, […]

13
Опубліковано

Насправді, я уже не та…

Насправді, я уже не та, І промайнули роки, як ті кроки. Душа тріпоче, щастям осяйна, Так хочеться не знати ще мороки. Та […]

2
Опубліковано

Зерно, посіяне Пророком

Природа знову ожива, Теплом і квітами озветься. І ось Шевченкові слова Укотре гріють наше серце.   В минуле сходяться роки, Нові народжуються […]

1

6 коментарів “Перша вчителька”