Коли ти оголена ходиш,збираєш з підлоги речі.
Лиш трохи прикрившись прозорим,холодним шовком.
Здригаєшся тілом і зводиш до шиї плечі,
Він дивится поглядом хижим,голодного вовка.
Коли ти сідаєш десь поряд і вієш парфюмом,
Чи просто приємним і терпким запахом тіла,
Він дивится спраглим поглядом, скануючим зумом,
Тамуючи силу,бо тіло занадто хотіло..
Коли ти лягаєш як кішка ,поверх червоної ковдри,
Зливаєшся тілом з холодним і ніжним атласом,
Позаду стоїть він у позі пильної кобри,
Готовий до бою,як коршун до птичого галасу.
Протянутий стогін, тіло не власне з тобою,
Кличе,зривається з нервів, здіймає гвалт,
Вона твій суперник,що точно не здасться без бою,
Ти маєш шукати в ній фініш,вона ж порождає “Старт”.
Юлія Мамедова Тимошенко