Я шукаю тебе у натовпі,
Де в обличчі кожному ти.
Щохвилини ділюсь на атоми,
Щосекунди палю мости.
Я тікаю неозираючись,
Все наосліп в пітьмі ночей
Та куди не піду блукаючи,
Бачу блиск лиш твоїх очей.
Серце втомлене стелить кригою
Серед літа байдужа зима.
І душа не дзвенить відлигою,
Коли поруч тебе нема.
Я тоді обіймаю молитвою,
І до тебе мій дух лети!
І з думками втомлений битвою,
Ти мене і себе прости…
2 коментарі “Ти”
Гарно, чуттєво. Але “дзвЕнить”, у вас з И, виправте.
Дякую)