Мовчи
Щось не влаштовує – мовчи.
Подати скотч зліпити губи?
Не знаєш сам – мене не вчи.
Ти ж сам за крок від згуби.

Не до вподоби щось – заткнись.
Язик свій прикуси зубами.
Ми вже не є. Ми вже колись.
Ми вже лиш проміжок між нами.

Ми вже не тут. Вже все пройшло.
Вже кожна рана відболіла.
Ти був найбільше моє зло.
Ти був не мій, а я любила.

Ти був не там, не в той момент,
І не тоді, коли гукала.
Ти випалив всю душу вщент,
А я ще й дрова підкидала.

Мій чортів бог. Пекельний рай.
Мій морок дня і світло тьми.
Хочеш – живи, хочеш – вмирай.
Я вже не я. Ми вже не ми.

Облиш минуле. Відпусти!
Забудь і дай мені забути.
Спали усі мої листи.
Я вдосталь випила отрути.

Мовчи. Не рви останні нерви.
Не жди на мене на узсонні.
Всі сни з тобою я вже стерла.
Ми різнобіжні і сторонні.

Ми не слова, ми лиш пробіли
На білих-білих сторінках.
Недолюбили. Не зуміли.
Читай не тут – читай в сльозах.

Не дивися на наші світлини.
Не приходь на наші місця.
У годиннику вмерли хвилини.
Не лишилось на них лиця.

Я ненавиджу всю твою фізику!
Підірвати б магнітний полюс,
Що так тягне у зону ризику…
Помовчи. Дай забути твій голос.

Як же бісять твої підручники!
Всі ті правила пустозвонні,
Усі формули, до них ключики…
Дай забути твої долоні.

Як же холодно бути чужою…
Почекай, я із серця вирву
Ту колючку, що зветься тобою
І забуду очей твоїх прірву.

Я забуду і ти забудь.
Душу пам’яттю не печи.
Коли стрінемось як-небудь –
Не впізнай мене. І мовчи.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Тая Панченко

14

Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 08-08-2020