Осень, Осень, ты словно капризная дева,
То теплом обнимаешь, то треплешь дождём,
То чаруешь своим золотистым напевом,
То молчишь неприветливо пасмурным днём.
То приходишь украдкой, октябрь поджидая,
То торопишься август в дверях проводить,
Осень, Осень, тебя каждый год узнавая,
Продолжаю тебя безусловно любить.

2 коментарі “Осень, Осень, ты словно капризная дева,”
Пані Катерина! Я прочитав багато Ваших талановитих віршів про ОСІНЬ….Поетично, барвисто, щиро, яскраві пластичні образи Природи та Людського життя , де є також глибина філософських роздумів. Це викликає у мене асоціацію з “Болдінськими віршами” Олександра Пушкіна. ПОРАДА: Може Вам спробувати вірші про осінь у місті (Харкові) об”єднати в декілька циклів та опублікувати знову на сайті “Лілія”, але продумати “мелодію та сюжет” кожного поетичного циклу . Варто подумати?
дуже дякую, пане Валерію, за Вашу увагу, високу оцінку моєї творчості та за гарну ідею щодо збірки віршів!!!