Самотняя жінка… що може буть гірше?!
Завжди сама, нема кому втішать.
Немає у кого поплакать в плече.
І в котре сказать: «Приголубь ти мене!».
Ні дітей, ні коханого, ані рідні
Немає з тобою ні вдень, ні вночі.
Приходиш з роботи – ніхто не встріча.
Чому допустила самотність в життя?!
«Бо гордість не дала у юні літа,
Пробачить образу, прийнять каяття.
Примхливой була й занадто уперта.
Втрачала, шукала, а потім…завмерла.
Та лише з роками вдалось зрозуміти:
«Життя ми не взмозі назад прокрутити!».
Тепер я заможня і маю усе:
Квартиру, машину, житло заміське,
Кар‘єра в компанії «Пані Шанель».
Та тільки від цього пекучіший біль!
Мої очі щоночі наповнюють сльози,
І серце стискає, і в горлі, мов ком.
Так хочу змінить щось,
Повернутись в минуле!
Та ні… над-то пізно,
Що було – пройшло…»
Самотня та жінка, котра на підборах,
Повільно по сходах додому іде.
Вона одинока і вже безтурботна,
Та все ж, її серце, любов усе жде!
Автор публікації
"Віра - єдиний стержень, який має бути в кожному серці"
Думок на тему “«Самотня жінка»”
чому самотня… може сама так обрала…а втім, можливо, її час ще не прийшов