Тяжёлое небо, И реки сомнений, Достойное время, Для искуплений, Дрожащими буквами, Закон как донос, Знакомые губы, Иуды засос, А пешка есть пешка, Да туз не король, Поставили править, Домучивать роль, Сломаются зубы, И племя пойдёт, И в медные трубы, Огонь запоёт, Да здравствуют вера, И вечная честь, И совесть согрета, […]
Daily Archives: 18.05.2020
Если любовь уходит, как это всё понять? Были ж минуты счастья..Больно теперь терять. В сердце таится обида. Сердце – кусочек льда. Если любовь уходит. Горько: теперь навсегда. Долго любовь прощает…Терпит и слёзы льёт. Медленно умирает. Плача, на помощь зовёт. И, забывая обиды, думает: Может простить? Только с печальным видом, как […]
Самотняя жінка… що може буть гірше?! Завжди сама, нема кому втішать. Немає у кого поплакать в плече. І в котре сказать: «Приголубь ти мене!». Ні дітей, ні коханого, ані рідні Немає з тобою ні вдень, ні вночі. Приходиш з роботи – ніхто не встріча. Чому допустила самотність в життя?! «Бо […]
«Чому пішов? Куди подався? Кого знайшов? За що продався? Чи так погано все було в житті? А може, ти усе придумав? Чи будеш й далі все туди ідти? Де краще тобі буде думать? Який ти шлях обрав собі? Якой дорогою прямуєш? Що робиться в твоїй душі? За чим ночами ти […]
я радію з твоєї тіні я з твого шаленію слова вечори приповзають сині сни плетуть загадкову змову обрій хмарою ніжно дише та не варто це аніскільки бо радію я навіть з тиші як вона є твоєю тільки
. . І КРОКУЄ ТРАВЕНЬ ПО ЗЕМЛІ! . .Як на зоряному небі, синьому – синьому, тихої місячної ночі зіроньки яскраві сяють – мерехтять, даруючи ГОСПОДНЮ благодать кожній людині, ось так і на заквітчаній Землі – матінці з БОЖОЇ волі розцвіли – […]
Коливається маятник, тихо відлічує час, колихають хвилі приспані мрії. Здається так було завжди. Сни приходять ліниві як літо і тихо скрапують кудись униз, щоб уже не повернутися більше. А може повернуться? Там, де квітує минуле сховалися спалені спогади, ті, що втекли аби вижити. Тихо дзвенить у вухах. Так звично як […]
У сон мй ненька завітала, Так тихо-тихо підійшла. -Як ти там, доню? – запитала, Легко торкнулася плеча. Дивилася на мене ніжно, Ми ж так не бачились давно, Вже літ багато відпливло, Коли пішла у осінь пізню. Я прокидаюсь – сонце світить, Портрет матусі на стіні, Здалось – всміхнулась вона звідти […]