Бузковий кущ схилився наді мною,
Медовим ароматом в полоні обійняв.
Залоскотавши грайливою листвою,
Росинками холодними мене обцілував.
Спросоння сяк~так заплетену косу
Ще більш недбало гордливо розтріпав.
Я закохалась в ту величну оксамитову красу,
А він мені улесливо бджолину пісню на вушко заспівав.
Хотіла гілочку лише одну зламати,
Ту що повніша цвітом від усіх…
Та кущ не поспішав мене так швидко відпускати,
Бузковими словами до мене шепотів.
Пручався, щипав, штовхав і знову підіймав
Мов парубок, нахабний волів оволодіти ,
Та лише стрічку з волосся шовкового він зняв,
А я втікла від нього, сміючись, з гіллям лілових окастих квітів!
Автор публікації
Коментарі: 7Публікації: 34Реєстрація: 10-08-2020
Достижение получено 11.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
