(Мрія- це те, чим справді володієш
Й не дивлячись на розпач, хочеш щоб збулося..
Ти безсумнівно з часом зрозумієш
Що ідеально все.. від пальців і до кінчиків волосся….) 😌
І як ? Спокійно? Більше не ридаєш ?
Затамувала подих і чекаєш вже негоди?
В душі таємно кожен день страждаєш
А наяву -чарівна посмішка , що не виходить з моди
Ти справжній майстер, вже таких немає
Людей дурити, то твоя стихія..
В брехні живеш, бо правда серце крає
Минулим вщент розбита та дівоча мрія..
Ти мріяла про спокій, щирість та відвертість
І сліпо вірила всьому, що кажуть люди
Невпинно, щосекунди проявляла впертість
Душевна рана твоя – поцілунок Юди..
Все ж біль токсична і не варта навіть гроша..
Що було вчора-зараз зовсім не важливо
Минуле твоє то важка,довічна ноша
Ти знову стань дитям що сліпо вірить в диво..
Впусти емоції в життя, на те вже є потреба
Можливо справді не пізнаєш більше горя
На крилах ейфорії ти сягаєш до самого неба
Обдурювала всіх, та не вдалось пошити в дурні долю
Слабка всередині, та ззовні завжди сильна
Діагноз соціуму: «невиліковно хвора»
Відкрита до людей, але увага твоя пильна
Петля на шиї – вічна непокора ..
Не втратити що маєш- виклик Мойри
Здобути щось нове – відважний прояв сили
Ми блазні , не живі…а просто граєм ролі
В рутині власний промінь загасили..
Як думаєш , повториться картина ?
Чи може врешті трошки щастя буде ?
Радієш зараз , як мала дитина
А страх провалу розриває груди