Під знаком скорпіона

Чутлива ніжність в краплях трунку
Зриває стрічку з подарунку.
Метафоричні сині очі,
Та пахощі нарцисів серед ночі.

Лоскочуть краплі діамантів, що на тілі,
Ми забуваємося, тонемо в ефірі.
Болючі рани від помади на щоках,
І спазми сковують судини на руках.

Немов з води, ти дихаєш крізь сон,
Крізь зaборони у думках порушуєш закон.
І серце у вогні все відбиває біоритми,
У полум’ї думок згорають алгоритми.

Цунамі, ні, не здолане торнадо,
І до зупинки шлях, неначе та аркада.
Не бійся той пітьми, що лиш шовкова стрічка,
Десь сонце вибухнуло, десь погасла нічка.

Не бійся, пий той трунок, що під знаком Скорпіона…
Проходить струм закінченням нейрона,
Зсипаються пелюстки, мре жоржина,
Палає у прощенні помсти гільйотина.

3

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Олеся Пилипенко

5

Бийся! Навіть якщо вже не живий. Все одно бийся. (с)

Коментарі: 1Публікації: 2Реєстрація: 12-08-2018

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

2 коментарі “Під знаком скорпіона”