Для голосування необхідно авторизуватись
ok
А небо нині зорі не ховає,
немає хмар, туману чи негод.
Ведмедиця Велика ясно сяє,
яку красу створив на небі Бог.
Вечір у серпні — вже й не спека,
та я стою прикута до землі.
Вдивляюся в небо далеке,
а звідти зорі підморгують мені.
Стою тихенько, подих захопило,
по небу розсікають літаки.
Шатро з зірок над головою — диво,
стояла б цілу ніч так залюбки….
Ой, на городі, На яснім осонні, Вишня, вдягнувши Коралі червоні, Стала в зеленій Своїй вишиванці, Наче зібралась Із кимось на танці, Та […]
Авторська пісня Милує осінь краєвидами І ароматом стиглих трав, За мною ти заплачеш квітами, Що я з любов`ю дарував. Туман, наче білизна, […]
– Ало! Привіт! Я знаю – час вже пізній. Не розбудила? Ні! Мені теж не заснуть! Я довго думала: можливо ми і […]
Відімкнулося небо, і блакиттю всміхнулись простори. А ключі опустило на ніжних нитках-промінцях. Заспівали потоки, загуділи замріяні гори. Поклонилась веселка, пробудивши надію в […]
