Блукав старенький мандрівник,
Збирав добро в свою торбину.
Він прочитав чимало книг,
Не було в ніг його спочину.
У тих книжках пізнав він світ,
Ділився тим, що мав у серці.
Прожив багато гожих літ,
Добро збирав він по стебельцях.
А як добряче накопичив,
Рішив його трохи роздати.
Хтось брав, хтось дивувавсь,
Хтось відмовлявся забирати.
І здивувався мандрівник:
” Чому цей люд такий байдужий?”
Та відповідь знайшлась у них:
” Добро дармОве – це за дуже,
Бо розчаровані у всьому”, –
Горлав розлючений народ.
Зневірились, що можуть дати
Безплатного добра щедрот.
29.04.2020 《Я》
Байка про мандрівника