Ангели мої! Тендітні ваші крила,
Немов вуаллю, плечі огорнули.
Сльози на очах, їх ніжна сила, осушила,
Бо в душу трепетно ви зазирнули.
Мимоволі на небо глянула,
Так тепло, затишно стало.
В молитві щирій, серце відкрила,
І розвіялось мов туман, що так мучило.
6 коментарів “Ангели мої”
Так гарно, щиро і дуже по-доброму….
Спасибі величезне, Лізо. Такі вірші радують душу і роблять світ кращим.
Поезія така щира, сповідальна та прозора, немов акварельні фарби, або “Біблійні ескізи” знаменитого російського художника 19 століття – Олександра Іванова – автора картини “Явлення Ісуса Христа народу”. Раджу Вам подивитись. Отримаєте нове натхнення. Хочу також додати, майстерне володіння словом. Я бачу також творче зростання. Яскрава та барвиста поетична форма. Вражений.
Дуже дякую Наталія!Коментарі ваші надихають.!
Пане Валерій, дуже вдячна вам за такий яскравий коментар.Ви дуже допомагаєте повірити в себе.
Дякую. Погоджуюсь з Вами. Я мав таку мотивацію, коли писав цей коментар поділитись з Вами моїм духовним досвідом та освітою, адже я випускник Національної Академії мистецтв, де я отримав диплом мистецтвознавця. Згодом працював журналістом. Як художник я люблю малювати “ЯНГОЛІВ” або “АНГЕЛІВ”. Це моя улюдена тема.
Пане Валерій, дякую за надхнення.