Утрачен шарм магического круга, Он растворился в пелене ночной. Бал завершён. Смывает стыд прислуга, Разбросанный за утренней стеной. Засилье жёлтых роз и декораций, Избыток слов в обмен на монолог. Эксперимент в аспекте провокаций, Утраченный в борьбе за рифму слог. Все в ожидании. И вот Маэстро – Опальный гений, […]
Daily Archives: 15.06.2021
8 posts
Звеселіться, не треба смут! Піднімайте угору чаші! Ось мій щит, ось мій меч. Я тут. І у небо дивлюсь Наше. А довкола – такі поля! Ходять грози й голосять Басом. Звеселися, земле моя! Я і щит. Ми вернулись разом. Хто біди оберемки ніс, Показав з переляку спину. Звеселіться! Не варто […]
Тендітні крила янгола тихенько,Серпанком ніжно плечі огорнули,І зникли сльози, глянувши в люстерко,Лиш бачу сонця милі візерунки. Тепленький промінь тішить у любові,Він поряд, знаю… затишок відчула,В молитві щирій, слово від пророків,Прибуде в душу благосним відлунням.
“В мінорі” В твоєму мінорі заплуталось літо, байдужістю рване й гнилих почутів. Неначе та пошесть блукала ти світом – наповнена темною сутю гріхів. У шмаття навсебіч серця розривала, жбурляла під ноги, палила вогнем. Без жалю, без страху, життя відбирала, у груди впивалась холодним мечем. І правильно […]
Мій маленький розхристаний світе, Мій привітний розспіваний пташку, Моя мово – заплутаний квіте, Моя земле зажурена важко. Знову голос озветься сльозою, Заблищать ранки-роси на сонці, Знову слово проллється грозою – Крапля смутку в дитячій долоньці. І здіймуть свою зброю герої, Серце збите в боях оборони, Тільки була б надійною зброя, […]
Тільки б виграти ще одну спробу. Чи достатньо вже щедрою доля? Літо змінює власну подобу, Не повторяться миті ніколи. Кожна крапля і кожна стеблина У веселках сховається в захід, Кожна іскра – майбутня вуглина, Зачаровано пісню у птаха. Кожноденна прогаяна спроба Кожним ранком повторена знову, Кожен промінь – чарівна оздоба, […]
Побігло поле ген за небокрай, Хлібів колише вітер позолоту, А між стебел – червоних маків рай, Землі краса незаймана й щедроти. Волошок-хвиль гойдається блакить, Всміхається овес у вуса довгі. Природи чудеса переплелись І кропіткої праці хлібороба. Ромашок бантики вплелись в тугу косу Із колосочків житечка й пшениці. Де ще побачиш […]
Я вірила в почуття твої ті щирі, Любов чарівну, неземну. І слово твоє ,,люблю”, Немов би крила дарувало. І літати спонукало, В чарівний край, За сто морів. Чарівним янголом здійнятись. І летіти лиш туди, Куди душа співа в любові. Омріяній, ясній , Лиш крила мої ти обірвав, Розтоптавши мої почуття. […]