Моєї сестри онука,
Гарненька дівчинка мила,
Смішлива дзиґа, скажу вам,
У простір жваво впустила.
Згадала, П’єра Рішара,
У фільмі “Іграшка”образ,
Жива, весела я лялька,
Заряд у мене від сонця.
Тож з нею знову дитина,
У казку швидко мандрую,
Ця дружба щастя краплина…
Готова бігти! Секунду!
Ми білочки, зебри, тигри,
Моторні кумедні бджілки,
І левів спасти вже встигли,
Незвична сміливість свідчить.
Отож для спільної мови,
Мабуть, любові замало,
Хоч смішно… трішки та схожим,
Чомусь, на П’єра Рішара.

2 коментарі “Згадала, П’єра Рішара”
Так чудово)
Дякую за позитив!
Дякую Наталія!