Троянди милі, так прекрасні,Красою тішиться світанок,Барвисті платтячка атласні,Парфум розвіяли духмяно. Вдихнувши пахощі блаженно,У простір стелеться натхнення,Роботи стільки для маестро,Тож скрипка чується і флейта. Мабуть, створив сам Бог ці квіти,Душі, відчути досконалість,Бодай в похмурі дні зоріти,У тьмянім холоді реалій.
Daily Archives: 01.07.2021
8 posts
Смотря на вас, мадам – Ко мне приходит вдохновение. Я душу ради вас отдам, Лишь задержитесь, здесь, хоть на мгновенье. Имея вас – такую взрачную – Внутри меня вся кровь кипит. И я так рад, что в жизнь мою – простую, неудачную Явились вы.. ведь душа моя о чувствах […]
” ЧАША ЖЕЛАНИЯ ” Маленькая девочка с белокурыми волнистыми волосами, которые сейчас были заплетены в милую красивую косичку с красным бантом своими голубыми красивыми глазками смотрела в прозрачную чашу в которой лежали как разноцветные конфетти записочки с новогодними желаниями девочка очень верила, что все желания которые лежать в чаше обязательно […]
РУХ Що “рух – життя” я добре знаю, воно без нього не буває; Як немобільний, що поробиш? Плисти за течією мусиш… Якби я рибку золотую у свої сіті зміг спіймати!.. Бажання лиш одне забрати (іще два іншим дарувати!) я хочу…Це яке? На ноги стати, мобільність знов свою відчути… Тоді все […]
Милое, родное… Счастье неземное… Вишенка-черешенка, ягодка моя, Озорное солнышко… Нежная, как пёрышко, Колокольчик маленький – песенка ручья… Вредина упрямая, Под дождём – кудрявая… Золотые лучики вдоль белёсых кос… Тихо–тихо Боженьке Поклонюсь молитвою За подарок аиста… (что тебя принёс)!
Отут, у пелюстці троянди,Метелик заснув лиш на ранок,Все вірші складав і сонати,Як місяць засяяв над садом. Невпинно кружляв і метався,Емоцій розкривши завісу,Душа у зворушливих мандрах,Палала занадто, в цю нічку. Для чого тобі мелодрами,Якщо не її ти обранець?З таким почуттям до нестями,Зітлієш… бо пристрасті в’язень.
У траві зеленій Високій-високій Хтось сховавсь.Напевне Від лихого ока. Бо іще літає Розбійник-шуліка І все виглядає Здобич свою стиха. Крилами махає, Гонить ними вітер, Але він не знає Де вона поділась. Малі каченята Й курчаток клубочки Трава заховала. А ще – мама-квочка. 2020 р.
. . ЖИВУ Я І ДУМАЮ СОБІ… . .Живу я і думаю, що буде далі, . .Життя іде, минає, сповнене надій. . .Так хочеться, аби не було печалі, . .А більше світлих, життєрадісних подій. . .Мені хочеться дивитись, як світає, […]