Де взявся вітер зненацька,
Й вербу схилив над водою,
Завзято тішився правда,
Весняний місяць грозою.
Цей дощик довго чекали,
У полі трави зелені,
В садочку яблуні панни,
Стоять журливі сердешні.
Та сонце поміж хмаринки,
Квітки вже зранку леліє,
Вони розв’яжуть хустинки,
Й духмяно пахнуть, це ж квітень.

Думок на тему “Це ж квітень.”
Це життя, так буває…