Шалено калатає серце,
Як полум’я горять вуста,
Між небом і землею гейзер,
Заплуталась отам душа.
Небесна невагомість втіхи,
У простір понесла тіла,
Солодкий поцілунок грішний,
В обійми почуття віддав.
О мить! То це нірвана звісно,
Де розсуд… ні, його нема,
Вхопилася спокуса міцно,
Та з розуму вона звела.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
6 коментарів “Спокуса”
Такий красивий вірш і стільки ніжності у пристрасті… Читаю і захоплююся!!!
Дуже вдячнв вам Наталія, за коментарі .Вмієте ви надихати,дякую.
Такая гамма чувств, накал эмоций и нарастание внутренней страсти – очень точно передано это сладостное чувство в строка!
Благодарю Olvia!Вы вдохновляете быть посмелей с строках своих.
гарно
Дуже дякую Ruslan.