Валентина Дергунова ГЛАВА 1. Любите так, чтобы растворится в любви. Обычный день красивая осень, в гостях у которой сентябрь. На ней ещё яркий летний наряд с ароматом цветов. Они сидят на широкой террасе за окном которой цветочные клумбы небольшая алея старые качели деревянный стол, на столе яблоки, которые кто – […]
Daily Archives: 29.06.2021
6 posts
Час хвилинами нудило, З чрева Вічності согін вирвався… І ми на долонях Всесвіту, Просто нікчеми-невігласи… Я притискаюся ближче – Ніби лава тече під ногами. Обійшли хресним ходом тричі, А наші сумніви все ще з нами. Ми хочем кричати, хрипіти Ехом до пустелі Синайської, Але можем лише шепотіти Голосом зірваним… Ці […]
А над водою, над водою Вербичка кучері схилила Та подруги її юрбою У тіснім колі оточили. І ніженьки в ставочку мили, Ще й перешіптувались стиха, Що прагнуть аби їх любили Та обминала буря й лихо. 2021 р.
Осень упала к ногам жёлтыми листьями. Грусть придушила за шею и давит на грудь. Дождь тихо шепчет в окно прописные истины… Мне без тебя до весны бы хоть как протянуть. А ты улетела, шурша многокрылыми стаями. Туда, где, пожалуй, тебя никогда не найти. И как-то так резко случилось, что разными […]
Шалено калатає серце,Як полум’я горять вуста,Між небом і землею гейзер,Заплуталась отам душа. Небесна невагомість втіхи,У простір понесла тіла,Солодкий поцілунок грішний,В обійми почуття віддав. О мить! То це нірвана звісно,Де розсуд… ні, його нема,Вхопилася спокуса міцно,Та з розуму вона звела.
Сонячний зайчик піймавсь на росинку, Що народилась з нічного спочинку. Обцілував той кришталь, обігрів І – полетів, і – полетів. Казку продовжує диво-пелюстка, Що відкриває вíтрові вýста. Вітер про неї давно уже снить. Це – лише мить, це – лише мить. Леготом срібним діброва шепоче, В нього пірнають […]