Завжди лякали нас війною,
Аж хмари чорні завмирали,
Скосити погань би косою,
Що люто ввергнула кинджали.
Брудне повітря всі казали?
Біду примножили терміти,
Лиш попіл, після їх навали,
Безумні покидьки сусіди.
Сидять шакали на вершині,
Давно обжерлися мармизи,
Чи межі знають одержимі?
Вже ріки крові від загиблих.
Якийсь маразм на цій планеті,
Неначе демон неупинно,
Гребе під себе увесь Всесвіт,
Землян затіявши убивство.
Ой як же хочеться нам миру,
Та зараз щастя, вже сьогодні,
І тишу, нібито святиню,
Що згладить серця стук тривожний.
Бузок розквітне, як духмяно,
Вечірня зоренька всміхнеться,
Сріблясто встелиться на ранок,
Роса…і зійде враз веселка.
Ой як же хочеться нам миру…
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
6 коментарів “Ой як же хочеться”
Правда…
Дякую!
Действительно, так хочется мира и весны…
Благодарю Ирина!
Прикро, але війна це реальність в Україні, де в зоні АТО вже загинуло 30 000 українців. Будемо поважати цю ситуацію, коли Україна виборює волю. І за цю волю гинуть українські патріоти. Мені здається, що вірш розпадається на декілька самостійних частин. ВІЙНА. Бажано розкрити цю тему більш глибоко та більш правдиво. Це трагедія України, а не лише це темні хмари. МИР. Я розумію бажання Автора наблизити весну. Бажано також посилити цю тему у художньому вимірі. Але в цілому, обрані теми є актуальними в українському суспільстві. Варто подумати над художнім узагальненням цих тем ВІЙНА і МИР…У мене є така асоціація. Вітаю.
Дуже дякую пане Валерію.