Про що осінній жовтий дума лист…
На кого покладає сподівання,
Про що говорить з гілкою у ніч,
Коли вже наближається прощання?
Про що він мріє, падаючи вниз,
Що згадує?.. Чи ті травневі ночі,
Коли він чув і бачив, як любов
Очам не дозволя покинуть очі,
Як ніжний шепіт в душу проника,
Хоч почуття не описать словами,
Як із рукою сплетена рука
обмінюється пульсом… і думками…
А розгадати може лиш поет,
Закоханий в чиїсь блакитні очі,
Про що осінній жовтий дума лист
У прохолодні тихі сірі ночі…
2 коментарі “Про що осінній жовтий дума лист…”
Очам не дозволя покинуть очі,
???
Сльозам не дозволя покинуть очі.
Прекрасний вірш!!! Але, у цьому рядку повтор слів.
У відповідь на попередній коментар…
“Очам покинуть очі” – це коли люди зустрілися поглядами і не можуть відвести очей. Тут, як на мене, без повтору слів не обійтись. І сльози тут ні до чого.