Для голосування необхідно авторизуватись

Я йшла в нікуди

Я ЙШЛА В НІКУДИ

Посеред зрілости, посеред решти,

Де пік відчáю й луною: «Де ж ти?»,

Де спомин-мрія остудить груди, –

Тінь силуетом. Я йшла… В нікуди?

 

Де передрання – арбітром дневі,

Де невсипущий пульсує нервик,

Посеред буднів й скраєчку свята –

Я йшла у біль твій – й свого багато.

 

Почуй! Озвися! Ти ж був! Ти ж – дишеш!

Я не блаженна: люблю… Так вийшло…

Я йшла в… нікуди… Й ще двоголоссям

Луна озвалась: «Те все здалося… ось я… ось я…»…

Любов СЕРДУНИЧ)

2

Автор публікації

Офлайн 1 рік

Любов Сердунич

7
Коментарі: 5Публікації: 2Реєстрація: 24-08-2018