Чужа жінка, як зілля хмільне,
Її губи в меду…
Як її не ховай од людей,
А вона на виду.
Як не ганять словами її
Жіночки у плітках,
А вона, як троянда горить,
Майорить, як той мак.
А вона ледь землі доторкається,
Йде собі в світ –
Чоловіки услід оглядаються
Й мріють услід.
Чужа жінка, як зірка ясна,
Як те жадане “ні”.
Чужа жінка, як ружа цвіте
У чужому вікні.
Ув очах її Всесвіту даль,
В ній безмежна душа
І пасує їй навіть печаль,
Бо та жінка чужа.
Чужа жінка, як плід заборонений
В райськім саду
Перейде безсоромно
дорогу тобі на біду…
Автор публікації
Коментарі: 4Публікації: 4Реєстрація: 03-08-2020
