По містку, межи ставки, понад водопоєм,
Бита стежечка ішла за безкрає поле.
То звертала до левад і зникала в травах,
То блукала із туманом в скошених отавах.
Поспішала через степ, пила нічні роси
І ромашки мимохідь заплітала в коси.
Зустрічала череду в балці біля дички,
Повні сіном, з осоки, проводжала брички.
Бігла з вітром навпрожки через лісосмуги,
Вигинала попід ліс величезні дуги.
Через міст, межи ставки, не згубивши й звуку,
Серпня вправного з серпом нам вела за руку.
Думок на тему “По містку”
Поетично, щиро, барвисто. Гармонійна поетична форма. Майстерне володіння Словом. Вражений