Ще вісім десятків днів до весни,
Що завжди прискорює час удвічі.
А поки зима — ти спи собі, спи,
Хай жоден ліхтар не світить у вічі.
Хай тиша закриє тебе щитом,
А темрява коконом ніжним стане.
Ми ляжемо поруч разом з котом,
Мурчатиме кіт, а ти спи, коханий.
Я знаю, насниться тобі тепло,
Розчинене сонце в прозорих хвилях.
А вранці прокинемось — замело,
Відблискує сніг на дахах і шпилях.
І мінус один календарний день —
Ще трохи скорочено вік зимовий.
І плюс один день, в якому ти є.
Хай буде так знову, знову, і знову.
Думок на тему “Знову і знову”
Такий теплий затишний та ніжний твір🙂👍