Хоч налякано, хоч сповільнено
Час вирівнює всі думки.
Вже нарешті я стала вільною,
Знову віритиму в казки
Щоб душа моя не розсипалась
На частинки, немов кришталь—
Я ні з ким нею не ділитимусь—
Наділилася удосталь…
Вже душі своїй не брехатиму,
І не зраджу сама собі,
І тоді, коли я мовчатиму,
Ти згоратимеш у ганьбі!
А в очах моїх відблиск полум»я
Не запалиться від твого.
Я твоєю була до полудня,
Лиш до полудня—тай всього…
Зі спокійно-веселим посміхом
Скажу впевнено: «Ти програв!»,
Як стрічатиму тебе поспіхом,
Бо у мене ще безліч справ…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 14Реєстрація: 29-03-2020
Достижение получено 29.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
