Люблю тебе я, краю мій Подільський,
Себе знайшла тут й доленьку свою,
Ходила боса там, де роси чисті
Й краса беріз в весняному гаю.
Зелених трав шовкове простирадло,
Барвистий килим квітів запашних
І смак осінніх яблук й груш із саду,
Мені і досі не забути їх.
Де у заметах вулиці вузенькі,
Димок колечками угору з димарів
І пироги із печі в хаті неньки
Та вишитий рушник, як оберіг.
Наснагу ти даєш мені творити,
Тебе з любов”ю батечком зову,
Мій рідний краю.Буде колоситись
Хлібами й піснею земля, де я живу.
2016 р.


Думок на тему “Краю мій Подільський”
О, то Ви подоляночка! Щастя Вам!