До палітри душі позліталися мрії,
Повсідались тихенько, сховавшись у мить,
І тремтливо свіча мимохіть, як уміє,
Від тих доторків дива уже миготить.
У палітрі єства заяскравились струни,
Усміхнулися цвітом незримих скарбів,
Наче голосом тихим озвалися руни,
Аби хтось їх почув, віднайшовши в собі.
На палітрі зими раптом кольором слова
У долонях з’явивсь од буденності лік,
І розчуленим світлом тієї обнови
Зазвучав між снігами бурхливий потік!
22.02.2019
Думок на тему “Палітра душі”
Спасибі,Інна! Гарна поезія!