Вона любила кави аромат,
Весня́ний дощ і сонце на світанку,
Її манив квітучий дивний сад,
Що ніжився в ранковому серпанку.

Вона любила музику й вірші́,
А більш за все – крилаті каруселі,
Здавалося, в її крихкі́й душі
Знайшло дитинство місце для оселі.

А ще вона любила моря шум,
На небо милувалася з віконця,
В її очах легки́й таївся сум,
Коли вдивлялась довго в захід сонця.

А він…любив невинність тих очей
І погляд я́сний, наче зірка рання,
Мовчав, страждав, не досипав ночей,
Вона ж не знала про його бажання.

Він квіти запашні у полі рвав
І тайкома́ для неї клав під двері,
Він почуття свої́  в душі плекав
І викладав словами на папері.

Та не дійшли до неї ті слова –
Його поеми, о́ди і зітхання,
В тій казці, у якій вона жила́,
Не бу́ло місця для його кохання.

Не він був тим, ким марила вона,
Не він був тим, хто в сни її вривався,
Не він її душі́ само́го дна
Так ніжно й ненав’язливо торкався.

І зазвича́й вечірньою порою,
В докучливих обіймах самоти́,
Вона чекала іншого героя,
Що неодмінно мав її знайти..

Вона любила кави аромат,
Весня́ний луг, напоєний дощами,
Вона любила у цвітінні сад,
А він… любив її.. любив без тями..

Автор публікації

Офлайн 5 років

nova. knyga

130

Поетеса

Коментарі: 14Публікації: 20Реєстрація: 14-08-2020

Небайдужий читач

Достижение получено 01.12.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Достижение получено 27.08.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій