Умій відпускати минуле,
І ти станеш вільним й щасливим.
Умій відростити крила,
Знаходячи в собі сили.
Умій відмовлятись від того,
Що , може,на вигляд й нівроку.
Бо часто зловивши злого,
Вилазить усе те боком.
І номер умій в телефоні,
Натиснути клавішу «стерти».
Умій на порожнім пероні
Услід не дивитися вперто.
Умій усміхатися щиро,
Умій цьому світу радіти.
Умій жити в серці із миром,
Зумій бути справжнім, як діти.
Умій не лукавити в думці,
Бо й там ми не завжди як треба.
Зумій без всіляких презумцій
Бути собою у себе.
Умій відпускати минуле,
Яким би не було це кроком.
Хай потяг під назвою «БУло…
Стане для тебе уроком.
Умій відпускати минуле…
© Оксана Граб’юк «Потяг під назвою «БУло»
Думок на тему “Було…”
минуле вже не наше….