Не плач…То все колись минеться,
І світ до тебе посміхнеться,
І зникне штамп з твого наймення,
Віднайдеш спокій і спасення.
Не плач, бо сльози не поможуть,
Ти мужня! Все здолати зможеш,
Забудеш з часом всі образи,
Зітреш із пам’яті всі фрази.
Не плач! Хай кажуть люди – сильна!
А що в душі – то все стерильне,
Туди всім зась! То твоє плесо,
Для когось ти одна – принцеса.
Хай як би й що не говорили,
Вони ж твоїм життям не жили,
Вони ж твої харчі не їли,
І твої вина теж не пили.
То як їм знати, як живеш ти?
Які взуваєш нині мешти,
Які пісні в навушник грають?
Ти не журись…То все минає…
Лиш ти не плач…Все так не буде,
А що говорять? То ж бо люди,
Їм не вгодиш хоч як би й хтіла,
Твоє життя – не їхнє діло.
Живи, радій, до світу смійся,
Де є горби – іди й не бійся,
Неси у серці добре слово,
А решту все – дрібна полова!
© Оксана Граб”юк ” Все минеться”
Автор публікації
