Якою мовою співають наші душі?
Чи зрозуміють іноземці-дикуни?
Коли ти сам-на-сам у тиші,
Яку ти мову чуєш в голові?
Балакать мовами ми можем багатьма,
І друзів іноземців також мати.
Але у серці мова все ж таки одна –
Її с пелюшками до хати вносить мати.
І, навіть, якщо тебе занесе за кордон
Життя тяжкеє та таке минливе,
Чужу ти вивчиш мову, та “пардон”,
У серці залишається рідна солов’їна.
© Оксана Манько, 2018