Для голосування необхідно авторизуватись
ok
І де би сонце так світило,
Та небо голубим таким було ?
Куди б душа так стрімголов летіла ?
Таких країв вже не було давно.
Де зорі в небі більш вродливі.
І пташка вже не тих пісень співа,
Несуться хмари біло-сиві.
Там інші відбуваються дива.
Туди із часом сердце рветься.
Крізь нескінченний край степів,
Душа моя поволі усміхнеться,
Та рідний пролунає спів.
Холодні сльози обпікають щоки, Ще вчора ти сміявся із сліз моїх, Та прийде час, ти будеш одиноким, І хтось сміятиметься із сліз […]
Раз задумал муравей Переплыть лесной ручей. Оседлал опавший лист И как ловкий сёрфингист На волне скользя умело Он вперёд понёсся смело По […]
Найбільші каструлі — отут, на столі. Вода навперейми крізь прорваний кран. Скупалися квіти в віконнім шатрі, намокли шпалери, планшету екран, і вітер, […]
Волны прибрежные скалы ласкают, Дремлет за речкой осенний закат, Величием ночи звезды объяты, Сладостной сказкой все мысли полны. Там за рекой, там […]
Думок на тему “Рідний край”
Чудовий Вірш!