Для голосування необхідно авторизуватись
ok
І де би сонце так світило,
Та небо голубим таким було ?
Куди б душа так стрімголов летіла ?
Таких країв вже не було давно.
Де зорі в небі більш вродливі.
І пташка вже не тих пісень співа,
Несуться хмари біло-сиві.
Там інші відбуваються дива.
Туди із часом сердце рветься.
Крізь нескінченний край степів,
Душа моя поволі усміхнеться,
Та рідний пролунає спів.
Відлюдько, бо зазнала від людей Чогось гіркішого, ніж присмак болю… У серці поміняла всі паролі, Відмила рани від сліпої солі… Відверта, бо […]
Люблю тебе до пульсостопу Люблю так ніжно,як ніхто, Люблю, як вірна Пенелопа, Люблю,як Леді Гамільтон. Люблю тебе до сенсовтрати, Люблю,мов тисячі Серен, […]
Іде весна, крокує Україною Латає пролісками рани Втирає сльози із очей Зеленоатласними травми. Лелеки в небі курли – курли В розбитий […]
ЯКЩО… Якщо ніхто твої старання не помітив, Не переймайся –Бог все бачив! Він зверху всі деталі запримітив, Бо він єдиний в цьому […]
Думок на тему “Рідний край”
Чудовий Вірш!