Для голосування необхідно авторизуватись
ok
І де би сонце так світило,
Та небо голубим таким було ?
Куди б душа так стрімголов летіла ?
Таких країв вже не було давно.
Де зорі в небі більш вродливі.
І пташка вже не тих пісень співа,
Несуться хмари біло-сиві.
Там інші відбуваються дива.
Туди із часом сердце рветься.
Крізь нескінченний край степів,
Душа моя поволі усміхнеться,
Та рідний пролунає спів.
Скажіть сьогодні недосказані слова: Люблю, пробач чи, просто, як ся маєш? Скажіть про справжні в серці почуття, Що буде завтра ти упевнено […]
Стоять поруч чоботята, їм на ніженьках гуляти, серед них є Туп і Гуп, узувати будуть тут. За віконечком – дощі, рясно […]
Плаче небо ще з ночі рясними дощами, На столі в тебе вкотре схолонув мій чай. Ніби кішка-пробігла розлука між нами. Як без […]
Лежала троянда на білім снігу… Серце розбите морозом скувало Берегла пелюстка застиглу сльозу Як іній на сонці вона вигравала. А до життя […]
Думок на тему “Рідний край”
Чудовий Вірш!