Ти – щастя моє трояндове.
Ти – доля моя мережана.
Чергую хореї з ямбами,
А заморозки з пожежами.
Ти – щастя моє ромашкове,
Коханням палким гаптоване.
До тебе в обійми пташкою
Летіла б щодня схвильовано.
Ти – ранки весняні росяні.
Ти – стежка м’яка з покосами.
По ній би ногами босими
Ловити зв’язок із Космосом.
Ти – щастя моє волошкове,
Оазис пустель безжалісних.
Напитись тебе б хоч трошечки,
Щоб стало на серці радісно.