О квітко лотоса мойого саду,
Так щедро нам дарована весною,
Вже відчуваю солод твого плоду,
Багатою осінньою порою.
Сьогодні ти чаруєш всіх красою,
Рожево-ніжного свойого цвіту,
А через мить – все застеляєш снігом,
Весну так непомітно підміняє літо.
Лиш оглянуся – на порозі осінь,
Багряне листя заплітає в коси,
І переховує вже сонця промінь,
В історії життя книжкових стосах.
І вже їх пухом білим припорошить,
Зимовий вечір, тихий, чарівливий,
– Я хочу повернути хоча б осінь!
Та автор каже тихо ” Неможливо”.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Olya Bila

22

"Якщо ти здатний посміхатися життю, життя завжди посміхнеться тобі у відповідь." Брайан Трейсі

Коментарі: 2Публікації: 2Реєстрація: 13-08-2020