Гроза

Лунає грізним громом темне небо,

І блискавиця спалахом ляка,

Кричить хтось: “Зачинити вікна треба!”

Хтось одяг чистий з двору забира…

І вітер чорні хмари наганяє,

Лист молодий із дерев зрива,

А у вікні стоїть дівча, її це не лякає,

Стоїть і дивиться на грозові дива.

Їй не цікаві були фізики закони,

Не відала, чому гроза йде в світ,

Вона не знала що таке Канони,

Одна лиш проза в ній лишала слід.

Колись у древній вичитала книзі,

Що грім з небес – це гуркіт колісниць,

якими ангели по небі їздять

І стрілами метають з блискавиць …

Ох! Як вона хотіла це побачити,

Вдивляється у хмари, очей не закрива…

Оцю наївність варто їй пробачити,

І нам самим повірити в дива…

Автор публікації

Офлайн 6 років

Olya Yatsiv

4

Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 01-08-2020