На зелених травах мерехтять на сонці Смарагдові роси, чисті, як кришталь. Тут гаї зелені, птахство стоголосе. Тут моє Поділля, тут мій рідний край. Приспів: Вишневі сади і гаї солов’їні – Моя Батьківщина одна. Тут моє дитинство, тут мої надії, Тут моє коріння, тут моє гілля! Ген, в блакитнім небі ключі […]
Ой, у чистім полі – високі тополі, з сонцем зеленіли, із вітром шуміли, а з тими вітрами вдень і вечорами хмароньки летіли, боками біліли. Ой, куди ви, хмари, з вітром відлітали, чи дощем шуміли, на горах присіли, на боках зелених – ялинових темних, на боках світленьких, де скеля гостренька? […]
Розовое утро за оконной занавеской, мир дышит свежестью и блеском, следы от капелек ночных дождя сохнут, будто не было никогда. Будто не плакал ночью дождь, склонив к земле так много роз, и ветер в кронах не шептал, но вал дождя сад поливал. Как будто не шатались занавески, ночное […]
Згасає день у тихому сіянні і починає бачить сни, де вечір пізній, або ранній, і сни злітатимуться у світи. Вони кружлятимуть над містом, неначе зграя швидкісних птахів і буде сонячно, і ніжно, так день скінчитися хотів. Закінчиться день поступово і клопотів залишить пил, так мерехтливо і чудово засвітить […]
Вуж на стеблах “засмагає,” він сірий весь, відпочиває і смужка жовтенька на шиї, а сам він довгий і красивий. Лежи, вужику, лежи, грій під сонечком боки, не тривожте ви вужів: ясне сонце він зустрів. Жабки тут і там пливуть, себе в рогіз ховають, водомірки – по воді і пливуть сюди […]
Чудны озёра берегами и ветра властвует здесь хит, плывут белесые редкие тучи, над зеленью холмов им ввысь. Катаются на лодках у причала, качались лодки на воде, верба отросшие купает косы, колышет ветерок везде. Летают ласточки, писк слышен где-то высоко у тучи вновь и ласточка полётом пишет погоду у […]
джон ньюмен чи покохаєш мене знову 23.07.2019 мій хвостик кавуна всох і я вже не першої свіжості чи покохаєш мене знову? цього літа така спека тополя посестри білі дівчата падають на людей ангели падають з неба кен ю лов мі егейн цього літа така негода я бажаю знати чи покохаєш […]
Мені б так хотілось рукою торкнутись Твоєї неголеної, в щетині щоки. Заглянути в очі, і в них утонути, Але ще не можу тебе я знайти. Мені б так хотілося тебе обійняти, Шукати притулку у твоїх руках. Словами, любов’ю тебе укривати, Але розумію, ти тільки в думках. Мені б […]
За чашкою кави ми довго мовчали, По вікнах кав’ярні збігав сірий дощ. Дивилися в очі, а слів не пускали, Хоча і тягнулись долоні, мов хвощ. За чашкою кави, крізь роки страждання Крізь роки мовчання, чекання і біль. Ми просто мовчали про те, як кохали І сипали далі на рани […]
І знову дощ… і пасмурна тривога, а серце у… лещатах їз краплин, неначе сон мого життя пригода і сірий дощ туманить щастя плин. Якби не дощ – життя ішло б інакше не треба слів, хай злива змиє слід від тих тривог, що спогадами плачуть і від надій дитячо-ніжних снів. […]
Я останусь, но лишь на минуту. Останусь сердцем в пробитой груди. Развею твою вечную смуту, Только потом меня не буди. Я останусь с тобой на минуту, Чтобы почувствовать вкус влажных губ. Пойдем по разному маршруту. И я забуду о том, что был груб. Я останусь с тобой на […]
«Феї» У ліліях живуть маленькі феї, Тендітні, ніжні і лякливі. У них своя прислуга і лакеї, І феї – діточки грайливі. Тоненькі крильця, наче павутинки, Волосся сонце барвами купа. Легка, немов пелюстка, сорочина, І діадема з косів виступа. Квіткові діти, сонця пестунці, Вони живуть з квітками в унісон. Пробуджуються з […]
«Вечірня казка» Нап’яло небо малинову льолю, Вже спатоньки зібралося либонь. В кишені сонце понесло з собою, Бо ніч злегка торкнулась його скронь. І все, здається, вже готується до сну, Чи спати хоче?Чи боїться ночі? І соловей заводить пі сню голосну, Дрімають квіти, затуливши очі. Десь на лісній галявині […]
Ураз тут писк почувся і наче схаменувся, і птах увесь чорненький угору відлетів, там у дуплі – гніздечко і маленькі пташечки вже вимагають їсти для сили юних крил. Сварився тут зранечка: отут його гніздечко пташок рябий і чорний, а це – звичайний шпак, приніс у дзьобі їжу: тікайте звідси […]
Мгновения летних дней бывают так чудесны, мгновения летних дней звучат как будто песня. Песню поёт обильный дождь, льёт самым утром ранним, а с тем дождём чего-то ждёшь и веришь беззаветно. А этот дождь не навсегда, хоть будто небо отворилось, и день польёт души гроза, как будто бы открылась. […]
Ой, купала гілля в воді вербиченька, ніби то купалась дівчина миленька, наче мила коси у воді срібловій, чарувала воду, чари будуть нові. Дрібненькі сині квіти і маргаритки гріті сонцем на узбережжі, де стежка пробіжить, біжить собі стежина і оминає чинно берег з очеретами й болітце у кущах. Швидко […]
Розсипані у небі намистечком, де треба, пливуть і запливають, світився білий пух, а сірий них важкенький, пливуть вони легенькі, чи буде із них дощик? Буде усім сюрприз. Над вербами гуляли, над березами гнали в далечину їх свіжі: із гір летять вітри, хоч сонячно надворі, але порив холодний і вітерець […]