Хто стане вірить віршеві моєму з часом,якщо наповнений бував найбільшою з пустинь?Одначе небо знає, це лише могила,що сховує життя і не показує і половини із частин.Якби я міг красу очей твоїх списати,і номерами свіжими всі ласки рахувати,прийдешній скаже вік: “Поету оцьому брехать;такими дотиками із небес земні обличчя не торкать.”Так само […]
Поетичні переклади
11 posts
(Д.Давыдов,1803 р.) Казати правду – небезпечна справа, бо той,хто править,має таке право: невгодна як,життя позбавить може… Отак “попав” якось старий вельможа… І ось – в опалі…”Голову на плаху! – Ну що ж…пожив я…віддаю без страху… Лестити анітрохи я не вмію… Та наостанок розказати смію тобі,монархові,таку от байку… Дитя мале і […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pereklad-2-sonetu-vilyama-shekspira/ Переклад: Вільям Шекспір, сонет 3. Заглянь у дзеркало, скажи, що бачиш, час зараз, щоб створить йому нове; а чиє виправиш, якщо не оновляєш, ти дуриш світ, благословення матері не йде. Бо де вона така вродлива, чиє скрите лоно зневажить обробітком господарства плід? Або кого він зафундує, […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vid-najgarnishyh-sotvorin-my-zhdemo-vysi/ Переклад: Вільям Шекспір, сонет 2. Як сорок зим чоло твоє позначать, глибокі зморшки зриють у твоїй красі, горде убрання юності дивилось зараз, нічого не вартують в’ялі бур’яни: запитують тоді, де вся твоя краса, де всі скарби твоїх із хіттю днів, то власні викажуть глибоко впалі очі […]
В твоїх очах прощання знак. Кав’ярня, станція. Квиток на п’ять годин шляху І я прибацаний. Стою дивлюсь перед собою І не віриться, Що як дитина занехаяв своє серце я. Воно котилось точно в руки До тебе, миленька. І я злякався, що відпустиш, Чи злісно викинеш. Світанок, ніжність, гул мотору І […]
Отримав лист… Як я його чекав! Не знаю скільки, роки, чи лиш місяць. Тремтячими руками розгортав… Затамував надію, стримав ніжність. Що може бути, а можливо й ні, можливо буде, але лиш ймовірно. Вже маю досвід, не звикать мені. З людьми себе ділити, по краплині, всім безмірно. Нарешті… розгорнув… по тілу […]
Я знаю дівчину, мовчання, Утома тяжкая від слів Панує маревом сіяння Зіниць розширених вогнів Її душа відкрита спрагло Лише віршам дзвінким, як мідь Життя пересічне й огрядне Минає гордо, мимохідь Легка, нечутна, некваплива Не йде, а начебто пливе Не скажеш, що вона вродлива Та щастя все у ній моє Коли […]
По дзвінких піду я шпалах Думати й зорить В небі жовтім жару спалах Рейок стрілка мчить В залах станцій хмурих буду Спати, тремтячи, Як не витурять приблуду Вартові вночі А тоді мрійливий спогад Прийде в сотий раз Пані, що пустивши погляд, Сіла в перший клас Що красуні благородній Вся моя […]
джон ньюмен чи покохаєш мене знову 23.07.2019 мій хвостик кавуна всох і я вже не першої свіжості чи покохаєш мене знову? цього літа така спека тополя посестри білі дівчата падають на людей ангели падають з неба кен ю лов мі егейн цього літа така негода я бажаю знати чи покохаєш […]
Юнак молоденький троянду вгледів, Трояндочку в чистому полі. Немов би на крилах до неї летів І любувався красою доволі. Трояндо, трояндо,така молода, Трояндо, ти в чистому полі зросла! “Трояндо красива, зломлю я тебе. Краса твоя так полонила мене!” “А я тебе, хлопче, за те уколю, Бо болю терпіти я страх […]
Юнак молоденький троянду вгледів, Трояндочку в чистому полі. Немов би на крилах до неї летів І любувався красою доволі. Трояндо, трояндо, така молода, Трояндо, ти в чистому полі зросла. “Трояндо красива, зломлю я тебе. Краса твоя так полонила мене!” “Щоб ти пам’ятав мене, я уколю, Бо болю терпіти я страх […]